ВІХИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Травень 2017 рік

                                                     Я кожного ранку на лузі
                                              Ловлю променистий привіт.  (Петро Мусір)

 1 травня –  90 років тому народився Герасименко Василь Явтухович (1927-2015), бандурист, педагог, конструктор-винахідник бандур. Народився у с.Пищики Сквирського району Київщини, освіту отримав у Львівській консерваторії по класу бандури, займався педагогічною діяльністю. У творчому доробку сотні перекладів, аранжувань творів світової та національної класики, а також обробок пісень – для бандури та бандурних ансамблів, розробив понад сорок моделей інструмента.

2 травня – 130 років від дня народження – Гудзія Миколи Карповича (1887-1965), літературознавця, академіка. Народився у м.Могилеві-Подільському, нині Вінничина, освіту здобув у Київському ун-ті, де продовжив викладацьку та наукову діяльність, далі працював у інших вишах. Основними науковими увагами вченого була давньоукраїнська література з часів Київської Русі і до 18 століття, зокрема «Слово о полку Ігоревім», «Енеїда» і ін., її визначаюча роль у формуванні літературних традицій слов’янських народів.  М.Гудзій очолював видання творів Т.Шевченка, і В.Стефаника.

5 травня – минає 110 років  від народження Макогон Дарини Дмитрівни (літ. псевдонім Ірина Вільде) (1907-1982), письменниці. Народилася у м.Чернівцях, навчалася у Львівському ун-ті, працювала в редакціях різних видань. Життя і творчість припали на драматичний період історії краю, це війни, гоніння з боку польської влади, московсько-більшовицької охлократії. У доробку письменниці романи «Сестри Річинські», «Повнолітні діти», повісті «Стежинами життя», «Метелики на шпильках», збірки новел тощо. У 2007р. засновано Всеукраїнську літературну премію ім.Ірини Вільде.

 6 травня 1947 року комуністичні режими Совєтського Союзу, Польщі та Чехословаччини   змовилися про сумісне придушення Українського Руху Опору, зокрема, і на Закерзонні (Польща) – етнічних українських землях. Змовою передбачалося: забезпечення проведення операції «Вісла» – депортації українського населення на західні креси Польщі, інформаційної блокади шляхом створення заслону рейдам загонів Української Повстанської Армії на Захід, нарешті – сумісне комуністичне винищення повстанців.  

12 травня – 120 років тому народився Коршак Кирило Юхимович (1897-1937), археолог, поет. Народився у с.Дирдин, нині Городищенського р-ну Черкащини, освіту отримав у Київському ін-ті народної освіти та в аспірантурі при Археологічному музеї. Вів розкопки Трипільської культури, був фахівцем з енеоліту та бронзової доби. Одноразово мав поетичний поклик, у доробку збірки «Назустріч сонцю», «Долоні площ» і ін., творив добірною народною мовою. У пік московсько-більшовицького людоїдства  був звинувачений у «буржуазному націоналізмі», отримав комуністичну кару – розстріл.

14 травня – 90 років від дня народження Осташинського Наума Йосиповича (1927-2004), педагога, культурного діяча, письменника, художника. Народився у м.Василькові Київщини, здобув політехнічну освіту та з прикладних мистецтв, заснував і очолив у Києві  дитячу художню студію, уклав декілька посібників з виховання дітей та юнацтва, у співавторстві з В.Сухомлинським видав книгу «Ми продовжуємо себе в дітях».

14 травня –   День матусі.

15 травня – Міжнародний день родини.

18 травня – Всесвітній день вишиванки.

24 травня – День слов’янської писемності та культури.

 15 травня – минає 160 років від народження Чайковського Андрія Яковича (1857-1935), письменника, громадського діяча, адвоката. Народився у м.Самборі Королівства Галіції та Володимирії, нині Львівщина, правничу освіту здобув у Львівському ун-ті, займався адвокатською практикою. Письменницька творчість позначена темою пробудження національної свідомості і стосується періоду козаччини, це захоплююча пригодницька повість «За сестрою», а також твори «Полковник Михайло Кричевський», «Козацька помста», «Краще смерть, ніж неволя» і багато інших, полишив спогади «Спомини зперед десяти літ» та «Чорні рядки». У період поставання Західно-Української Народної Республіки був повітовим комісаром у м.Самборі, останні роки мешкав у м.Коломиї.

16 травня – 200 років від дня народження Костомарова Миколи Івановича (1817-1885), історика, етнографа, прозаїка, громадського діяча, мислителя, співзасновника Кирило-Мефодіївського братства, співавтора програми Товариства – «Книги буття українського народу». Відстоював історичне право української мови на самостійний розвиток, пророче бачив Україну в майбутньому як «окрему державну цілісність» та її особливу місію в колі слов’янських народів.

 18–21 травня 1917 року у Києві відбувся 1 Всеукраїнський військовий з’їзд, метою якого було підтвердження постанов Всеукраїнського Національного Конгресу та координація дій українського військового руху. Було намічено заходи по українізації армії та військової освіти, про формування першої військової частини – полку ім.Б.Хмельницького. З’їзд обрав Український генеральний військовий комітет на чолі з С.Петлюрою..

 19 травня – 120 років тому народився Дубровський Василь Васильович (1897-1966), історик, педагог, громадський і релігійний діяч, письменник, сходознавець. Народився у м.Чернігові, освіту отримав у Чернігівській  духовній семінарії та в Ніжинському історико-філологічному ін-ту, займався педагогічною діяльністю, музейною справою, науковою роботою. У 1934-39рр. відбув комуністичну кару в концтаборах ГУЛАГ-у, під час німецької окупації вибув до Німеччини, далі – в США, де відновив наукову діяльність. Є автором праць «Богдан Хмельницький і Туреччина», «З побуту українських монахів другої половини XVIII ст.», «Оповідання про кріпацтво» і ін.

 22 травня – 50 років тому відбулася маніфестація біля пам’ятника Тарасу Шевченку у Києві з нагоди перепоховання праху Великого Кобзаря на Батьківщині (1967). До маніфестантів московсько-рашистська Компартія СС  вжила репресивні заходи засобами своїх бойових загонів «КГБ-МВД».

 28 травня – День пам’яті жертв політичних репресій –  національний пам’ятний день в Україні.

 25 травня – 130 років від дня народження Плюща Олексія Львовича (1877-1907), письменника, перекладача. Народився в с.Оленівка, нині Борзнянського р-ну Чернігівщини, навчався у Ніжинському історико-філологічному ін-ті. За межово коротке 20-літнє земне життя  написав низку оповідань, драму «Смерть поета», романи «Вперед» та «В катовні», перекладав Г.Гейне, працював над перекладом «Слова о полку Ігоревім», був активним членом Ніжинської «Просвіти». Залишив 15 незавершених творів.

26 травня – минає 140 років від народження Косач-Кривинюк Ольги Петрівни (1877-1945), письменниці, літературознавця, перекладача, етнографа, громадської діячки, лікарки, сестри Лесі Українки. Народилася у м.Звягель, нині Новоград-Волинський, освіту отримала у Петербурзькому медінституті, певний час працювала земським лікарем у селищі Кам’янка, нині у складі м.Дніпра. У трагічну добу першої половини ХХст. зазнала тяжких поневірянь: переслідування царизмом за громадську діяльність, загибель чоловіка Михайла Кривинюка від більшовицького терору, далі – німецька окупація і, урешті, скін від хвороби у таборі для переміщених осіб у м.Аугсбурзі в Німеччині. Залишила по собі переклади творів І.Тургенєва, Ж.Санд, О.Дюма, В.Гюго, Ч.Діккенса, Г.Мопассана і ін., мемуарні виклади про Л.Українку, родину Косачів загалом, серед яких і «Як Леся Українка зложила курс «Стародавньої історії східних народів».

– 110 років тому народився Коструба Теофіль Петрович, чернече ім’я –Теодосій (1907-1943), священик, церковний історик, перекладач, журналіст. Народився у с.Стара Ягільниця Королівства Галіції та Володимирії, нині Чортківський р-н Тернопільщини, здобув філософську освіту у Львівському ун-ті, брав активну участь у роботі Наукового Товариства імені Тараса Шевченка, є автором праць з історії України Княжої доби, «Нарисів церковної історії України Х-ХІІІ століть», перекладу сучасною українською мовою «Галицько-Волинського літопису», перший переклав четверту книгу Геродота «Скіфія», видав дослідницько-викривальну працю «Як Москва нищила Українську Церкву».

27 травня –  140 років від дня народження Лазаревського Гліба Олександровича  (1877-1949), літературознавця. Народився у с.Підлипне, що поблизу м.Конотопа Сумщини, отримав правничу освіту у Київському ун-ті, зазнав тяжких поневірянь і втрат: був приречений до розстрілу денікінцями, переслідувався московським тоталітаризмом «за недотримання ідеологічного рівня у науковій роботі», втратив дружину і сина, які були репресовані, тощо. Попри ці умови проводив дослідницьку роботу над творчістю Т.Шевченка, Л.Українки, упорядкував листування М.Драгоманова з учасниками Старої громади і ін.

30 травня – минає 130 років від народження Архипенка Олександра Порфировича (1887-1964), скульптора, художника. Народився у м.Києві, навчався у Київському художньому училищі та в Московському училищі живопису, архітектури і скульптури. З 1908р. перебував в еміграції у Франції, Німеччині, США, де вдосконалював своє мистецтво, відкривав власні школи. З 1923р оселився у США, став одним із основоположників кубізму в архітектурі, працював у манері конструктивізму та абстракціонізму, був Почесним членом «Об’єднання митців-українців в Америці». Відомі  його скульптури – «Боксери», «Жозефіна Бонапарті», «Заратруста» і ін.,  працював над пам’ятниками  Т.Шевченку, І.Франку, князю Володимиру Святославовичу для парку у м.Чикаго.

 Віхи історії України Травень 2017 г. (з портретами)

 О.Змієвський, В Пилипенко, тов.«Просвіта», м.Бердянськ, Запорізький край, Україна,  /proberdyansk.wordpress.com/